Твоє ім’я

 

Вимовляю твоє ім’я, мов прадавню молитву,

Пестить звук піднебіння, цілує вогкі вуста,

Спраглі змії звиваються і починають битву –

Зупиняється час, тільки пристрасть бринить густа.

 

... Читать дальше »

Володимиру Захар’єву

в день 55-річного ювілею

 

Я все пам’ятаю. І вдячна тобі до скону

За те, що колись ти для світу мене відкрив,

За те, що розгледів на сірому тлі ворону

... Читать дальше »

В останньому вагоні

 

Ніч. Карпати. Останній вагон.

Срібні рейки пронизують шпали.

Потяг свище нахабно, зухвало –

І з-за гір виринає дракон.

 

Золотий і вогненно-тремкий,

... Читать дальше »

Кленово-вечорове

 

Поки на гойдалці я розмірковую про прекрасне

І насінинкам кленовим знічев’я даю щиглі,

Хтось розрізає на клапті кохання своє атласне,

Шиє мені укривало взамін петлі.

 

І вітерець верес ... Читать дальше »

Читачка

Я б хотіла читати потроху тебе щодня,

Крок за кроком сміливо вивчати твої шляхи,

Зрозуміти нарешті, де правда, а де брехня,

Відчувати биття твого серця і всі страхи.

Ти мені покажи, де найбільше тобі болить –

... Читать дальше »

До свидания, лето!

 

Мне с тобой не страшна предосенняя грусть.

Нам сентябрь машет жёлтым платком – ну и пусть!

Я бегу к октябрю, я уже не вернусь,

До свидания, лето!

Впереди непочатый клубок из дор ... Читать дальше »

Ранкове. Буденне

 

Коли усі промовлено слова

І від цілунків звурдилися губи,

Із жахом розумію: ще жива!

Це значить, що пора до праці, любий!

 

... Читать дальше »

Кит

 

У синьому океані,

глибокому океані,

бездонному океані

живе незбагненний Кит.

В його величезній рані,

як в діючому вулкані,

... Читать дальше »

 

Паріс і Афродіта

 

Самовпевненість – гарна риса.

А ще краща – жіноча хіть.

Вчора, граючись у Паріса,

Ти позбавив мене ... Читать дальше »

Десять минут

 

Десять минут – страшно короткий срок

Для поцелуев, нежности и любви.

В десять минут кто б уложиться смог,

Чтоб распознать достоинства визави,

 

... Читать дальше »