Ах, Неаполь…

    Є у мене подруга, Олена Петрівна. Ну, то я лише вам так її представляю, а в селі вона просто баба Лєна. Я-то Надія Михайлівна – років з двадцяти, бо вчителька. А Лєна хто? В молодості – колгоспниця, почесна доярка, а як колгосп розвалили і ферму по цеглині розікрали, стала писатися: «домогосподарка». Тепер ми обидві на пенсії, ... Читать дальше »

У пошуках Космосу і вишневого варення

Її губи мали смак вишневого варення. А він любив полуничне. Вона про те не знала і продовжувала мастити їх перед побаченнями сиропом із вишень.

Сергій терпіти не міг дискотеки: мигтіння світла, ритмічне бумкання дратували і втомлювали. Та він ... Читать дальше »

Безсмертники

Він був тракторист, а вона – студентка. Тобто, поки ще школярка, але студенткою мала стати обов’язково, навіть думки не припускала, що не матиме вищої освіти. Бо ким інакше вона буде працювати? Не уявляла. Мала вивчитись на щось дуже гарне, розумне і міське. Так, вона дівчина не для села. І не для нього.

... Читать дальше »