Жінка-робот

Ти приходиш тоді, коли я починаю звикати

До самотніх вечерь: чай рум’янковий замість вина…

Наче все, як колись… Тільки серце заковане в лати,

І металом холодним зрадливо іскрить сивина.

Ти приходиш додому, неначе нічого не сталось,

Тупотиш через кухню, лишаєш бруднющі сліди.

Дійсно, все, як колись… Тільки щось в механізмі зламалось,

Заіржавіла вісь від солоно-гіркої води.

Ти б не бачив того, але ж хочеться їсти і пити –

Жінка-робот привчила «колись» до комфортних умов.

Почав лагодити, навіть пробував чимось змастити…

Тільки марно стараєшся, бо антифриз – це не кров.

Краще просто піди. Як колись, уже більше не буде:

Застарілу модель не відновиш – короткий мій вік.

Та я вірю: прийде Айронмен, поцілунком розбудить,

Мій (із плоті і крові) Залізний – не ти! – чоловік.

Рум’янок – (діал.) ромашка; рум’янковий чай п’ють перед сном від безсоння.

Айронмен (англ. Залізний чоловік) – фантастичний персонаж.

Чоловік поступово перетворює жінку на робота. Йому комфортно, коли вона – робот: прибирає, пере, готує їсти… А він живе в своє задоволення. От тільки і роботи не вічні. Якщо невміло поводишся, не бережеш, робот ламається. І тоді вже як його не масти – не відновиш.

Проте жінка витриваліша за робота. І якщо знайдеться справжній чоловік, який зможе у зламаному роботі побачити Жінку, полюбить її, то вона зробить такого чоловіка по-справжньому щасливим. Щоправда, на таке не кожен здатний. Можливо, той, хто сам мусить бути роботом. Або надзвичайно сильний, мужній – справжній супермен!

Тому жінка-робот і чекає на Айронмена, Залізну людину. Сподівається, що це і є її половинка…