Заповіт
Поховайте мене на старенькому цвинтарі,
Де нарешті коріння моє проросте,
Де всі рівні: убивці, герої і митарі,
Де немає безгрішних: повітря святе.
Поховайте мене поміж рідними душами,
Урну з прахом поставте в ногах у батьків.
Хто любив, не впіймали мене, не подужали:
Як змія, вислизала з міцних ланцюгів.
Я жила без коріння, тонкою ліаною,
Бо не мала ні клаптя своєї землі.
Проростала в серцях – виривали. Із раною
До кінця зустрічала чужі кораблі.
Так хотіла злетіти у небо веселкою,
Обійняти вогнями сумний небосхил&hell
...
Читать дальше »