Смарагдова сукня

Вона була не просто гарна – неймовірна! А коштувала стільки, скільки я заробляла за рік.

Звісно, я і не мріяла її купити, навіть поміряти не наважувалась. Проте жінка, яка торгувала сукнями і часто приносила їх нам просто на роботу, умовила вдягнути це смарагдове диво.

Досі у мене не було нічого зеленого. Я люблю чорне і червоне, з трепетним благоговінням ставлюся до білого, можу обрати фіалкові, бузкові відтінки. Але зелене? Ні, ніколи.

Проте ця сукня – легка, хвилююча, напівпрозора, вишукана – була ніби на мене шита.

... Читать дальше »

По-справжньому

Перший день нового року припав на неділю. Лариса ж неділі ненавиділа.

Андрій це знав, тому збирався поспіхом, намагаючись не шуміти, аби не розбудити дружину. Якомога тихіше дістав із шафи заздалегідь приготований подарунок для Ігорочка і, прихопивши куртку, вислизнув за двері.

Ще трохи полежавши із заплющеними очима (хоча який сенс прикидатись, квартира ж порожня), Лариса остаточно прокинулась. Вставати не хотілось. І взагалі нічого не хотілось…

Останнім часом її часто охоплювало почуття безвиході, безнадії, якоїсь порожнечі. Все було немиле, ніщо не пр ... Читать дальше »