*          *          *

Бог відкриває шлях чоловікам через жінок. Але і його антипод теж не дрімає. Ким бути: Ікаром чи, даруйте, птеродактилем, – питання не тривіальне. І тоді я міркую про носіїв правічного. Їм нелегко зберігати скарб. Вони не відають, у кого є ключі.

Шлях до Бога відкривається посвяченим. Але не тільки. Хто скаже, що таке життєва енергія і родова пам’ять? Як їх відрізнити від багатостраждального бажання? На рівні інстинктів це неможливо збагнути і вирішити.

Зустріч із жінкою – завжди одкровення. Вона ніби живе у фізичному вимірі, але прагне до горнього. Носій сакрального: мови, світосприйняття і світогляду.

Дякувати їй за це – озна ... Читать дальше »

Сьогодні у мене подвійна радість! Ні, потрійна!

По-перше, зустрілася з друзями на засіданні «Конгресу літераторів»!

По-друге, отримала грамоту і подарунок від Хмельницької ОДА! І в грамоті мене офіційно іменували «письменницею»!

По-третє, мені доручили, довірили, надали почесну можливість і т.д., іншими словами – відрядили до столиці на з ... Читать дальше »

Про надзвичайно креативну родину Молдованюків з Гути-Яцьковецької написали в «Сімейній газеті». Я і сама захоплююсь Ольгою, мамою моєї учениці Яни. Молода красуня, яка не боїться експериментувати, прагне до нового і постійно вчиться! Олю знають «собачники» зі всього світу, хоч вона ще не дуже довго займається розведенням акіта-іну. Упевнена, що ми ще почуємо про її досягнення. Та найбільше досягнення, як на мене, – це донечка Яна. Найкраща учениця в школі, відмінниця, розумниця, талановита, добра, весела… Не знаю, чи продовжить вона мамину справу, але точно знаю, що чим би Яночка не займалась, вона обов’язково досягне успіху!