Весняне

Гіркуватий аромат аличі…

Осипаються пелюстки, мов сніг…

Обертаюсь я на мавку вночі,

Прокидаюсь для солодких утіх.

Під моїм напівпрозорим вбранням

Неймовірний шал нових таємниць,

Ти вивчаєш дивосвіт навмання

І цнотливо гасиш сяйво зірниць.

Оживаю від тепла ніжних рук,

Тане крига зимових небажань…

Крізь вікно зорить на нас віщий крук,

Пророкує сум нових розставань.

Жар обіймів – і розплавлений віск

Мого тіла під сталевим твоїм,

У зіницях грає пристрасті блиск…

А за вікнами гроза, перший грім!