* * *

Ти граєш в гру без назви і без правил.

Хто я тобі: суперник чи партнер?

Чого ти прагнеш? Слави? Криків «браво»?

Кохання? Чи не знаєш дотепер?

Я біля тебе – равлик без хатинки,

Лікую біль, запалення душі...

У слові «ні» є тисячі відтінків.

А після «так» не пишуться вірші.