Так Бог дає

Так Бог дає: іду за кроком крок,

Неквапно, та невпинно далі й далі,

Не мрію дострибнути до зірок

І не чекаю вручення медалі.

Я просто йду. Новий торую шлях

Чи легко по асфальту чимчикую –

Не скаржуся, ні вголос, ні в думках,

І райдужне навколишнє малюю.

Хтось каже: дивна (розумій: дурна).

«Зніми свої рожеві окуляри!»

Не ображаюсь, бо вони й у снах

Бояться зняти маски і футляри.

Я намагаюсь бачити красу,

Усе робити з радістю й любов’ю,

У серці щастя і добро несу –

Підходьте, люди, пийте на здоров’я!