Початок

Минає рік від мого натхненного божевілля,

Коли я вперше у чорнім світлі впізнала чорне –

Не темно-синє, не фіолетове, не потворне,

А справжній колір, єдиний колір свого дозвілля.

Я пів життя прожила щаслива, але в омані,

Сама собі зірочки ліпила в калейдоскопі.

Моїй харизмі рожеве й біле непритаманні,

Та я ж принцеса, тому носила стрічки на попі.

Усім навколо завжди старалася догодити.

Не помічала: чим більше годиш, тим ти дурніша.

Але приходить потреба сплачувати кредити –

І раптом бачиш, що не для тебе вузенька ніша.

І ти руйнуєш ляльковий дім, бо ти вже не лялька,

І не принцеса, а справжня відьма, потворна й хижа.

Це відкриття не страшне – щасливе. О дивовижа!

Бо ти нарешті душі і тілу сама хазяйка.

Хай буде важко: я ж звикла жити в комфорті й тиші,

А тут ступаю на шлях новий, де незнано слизько

(В старій оселі згоріли всі ковзани і лижі),

Та це початок – і сподіваюсь: кінець не близько.

10.06.2019 р.