Останній дзвінок

На світлу пам’ять Миколі Володимировичу Гамулі

Останній дзвінок пролунає сьогодні без Вас

Тужливо і дзвінко над дахом старенької школи.

Звучатиме музика, ми затанцюємо вальс,

Та Вас запросити не зможемо більше ніколи.

Минув майже рік, але біль від утрати не згас,

Ваш образ в серцях неможливо ніким замінити.

Наш вічний директоре, ми не забудемо Вас!

Були Ви, як батько, а ми – і колеги, і діти.

На кожному камені школи – тепло Ваших рук,

Куди не поглянь, Ви до всього доклали зусилля.

Зла доля спинила раптово розмірений стук

Найкращого серця – і всіх нас позбавила сили.

Пробачте нам, любий, учителю наш дорогий,

Якщо ми колись перед Вами хоч чимсь завинили!

Ви знали усе, і усе Вам було до снаги,

Ми Вашу шляхетність і чесність найбільше цінили.

Прощатись пора, прилетіли по Вас журавлі,

І цвіт яблуневий в саду осипається рясно.

Спочиньте нарешті! Прийміть наш уклін до землі,

А пам’ять про Вас в нашій школі ніколи не згасне.