Ніщо не родиться без мук

Чи ти мені потрібен, я не знаю…

Збираючи слова в потворну зграю,

В останню мить їх стримую. Мовчу.

Сміюсь від болю й плачу досхочу.

Ти можеш бути пристрасним і ніжним,

Зачарувати поглядом безгрішним,

Пролізти в серце в’юнищем-вужем

І штрикати по-зрадницьки ножем.

Я не наївна: добре розумію,

Що серце віддаю потворі-змію.

Моя любов – тобі порожній звук.

Але ніщо не родиться без мук.