Не хочу бути «однією із…»

Я не хочу бути «однією із…»,

І тому майстерно уникаю близькості.

Хай на гріх нас підбиває хитрий біс,

Стійко я тримаюсь в межах товариськості.

Певну віддаль зберігаю поміж тіл,

Крок вперед, а два назад – її скорочую.

Знов і знов між нас будую частокіл,

Відрізаю хіть, а лагідність доточую.

Марно все, бо навіть вигином брови

Спокушаєте, чаруєте і вабите.

Я уперто називаю Вас на «Ви»,

Ще тримаюся, хоч Ви події квапите…

Знов даруєте комусь Чумацький Віз

І торкаєте серця звабливим голосом.

Не хотіла бути «однією із…» –

Половію на вітрах порожнім колосом…