Не чекайте від мене листів

Диптих

І

Не просіть писати Вам листи,

Не чекайте ні зізнань, ні віршів:

Вибухають пристрастю сади, –

Наші вишні від японських ліпші.

Хочете, бузок Вам надішлю

Чи розсаду лагідних стокроток?

Ні, не маргаритки, не люблю

Навіть в іменах суперниць дотик.

Я ревную. До усіх вітрів,

Що над садом Вашим пролітають

І збирають відголоски слів,

З променями їх переплітають,

З кульками кульбабових хмарин,

З ніжним ароматом первоцвітів –

Для чужих тетянок і марин

В чарівному, не-моєму світі…

Стокротки – маргаритки.

ІІ

Не чекайте від мене листів ні сьогодні, ні завтра.

Ви в моїм пантеоні потроху зсуваєтесь долу.

На старих палімпсестах, бліда, проявляється правда,

І палац наших мрій перетворюється на стодолу.

Не давайте мені прочитати всі Ваші секрети,

Хай залишиться світлим, солодким оманливий спогад.

Геніальний актор, сценарист – розробляє сюжети,

Неповторно прекрасні, як учень справдешнього Бога.