Мавчине кохання
А я ж тебе по-доброму просила:
Залиш мене! Погрався – і облиш.
Не слухався. Я мрії обтрусила…
До льоху, де твої сховала крила,
Маскує стежку відданий спориш.
Тепер ти бродиш, наче вовкулака,
Ненавидиш невидимий ланцюг.
Не борсайся! Не випущу із сака
Зеленого наляканого рака
На ложе із гінкого ялівцю.
Караєшся? Ненавидиш? Кохаєш?
Все ненадовго, тільки до зими.
Коли Чугайстр мені на смерть заграє,
Розтануть чари – і ти відшукаєш
Мій сховок з непотрібними крильми.
07.06.2018 р.
|