Хлопчик будує…

Хлопчик будує в пісочниці вежу:

Вперто відерце піском набиває,

Перевертає – і знову… Я стежу:

Майже з нічого краса виростає.

Вище і вище, уже до коліна.

Раптом валиться! Будівлю невдалу

З розчаруванням і плачем дитина

Топче ногами, подібно вандалу.

Хлопчик будує в пісочниці Землю:

Гори, моря, континенти, країни…

Кожну деталь і дрібницю мізерну

Ліпить дбайливо, з любов’ю, без зміни.

Раптом іде щось не так, як задумав,

Він виправляє, допоки терпіння.

Ні, не виходить. Він звично, без суму

Знову дощенту руйнує творіння.

Хлопчик будує в пісочниці всесвіт…