Чистий четвер

Прокинусь до сонця сходу,

Води наберу з криниці,

Омию цнотливо вроду

Під сяйвом зорі-сестриці.

Вберуся у вишиванку,

До Господа помолюся,

Благаючи на світанку,

Хай змиє вода цілюща

Гріхи і усі хвороби,

Мою заспокоїть душу,

Пробачить невмілі спроби

Кохати… А далі мушу

Прибрати оселю гарно,

Помити шибки чистенько,

З монетами. Бо ж не марно

Навчала з дитинства ненька,

Що в Чистий четвер на свято

Збуваються всі прикмети:

Хто хоче грошей багато,

Хай сипле в відро монети

І з радістю прибирає.

У Чистий четвер, до речі,

Знайти Бог благословляє

Загублені здавна речі.

Та як не вставала зрання,

Як Господа не просила,

Так і не знайшла кохання,

Що змолоду загубила…