Жабеня

Сьогодні  ввечері в моїй кімнаті дивним чином опинилося маленьке жабеня. Смішне, банькате, зовсім не гидке, а навпаки, дуже симпатичне. Весело стрибало по кімнаті і неголосно кумкало. Вдосталь натішившись непроханим гостем, спіймала його пластиковою коробкою для дисків. Жабеня благально дивилося крізь прозорий пластик і намагалося торкнутися мене лапкою – крихітною, з манюсінькими пальчиками…

Серед ночі я прокинулась з думкою: чому я не поцілувала його? Може, це й був мій прекрасний принц?..

… Мабуть, тому, що він був занадто юний для мене…