В хуртовині снів

Завиває завірюха за вікном,  

Засипає снігом світ до виднокола,

Запорошує очиська-зорі сном,

Заколисує, загойдує спроквола.

Заметіль сніжить-вирує навкруги,

Сніговій чухрає змучені дерева,

Хуга виє, люто б’ються вітрюги,

Запинає небосхил кошма* свинцева.

Та нехай сердита віхола січе

І мороз плете на вікнах візерунки, –

Тепло нам. Схилюсь на лагідне плече…

В хуртовині снів солодші поцілунки…

*КошмА – повстяний килим з овечої вовни.