Шикарні груди

– Оце так зустріч! Треба ж, двадцять років!

Ти все такий же! (Трохи постарів…)

Але тобі так личить джип «Черокі»!

Це візитівка модних лікарів?

Та я жартую! Просто дуже рада

Тебе зустріти через стільки літ!

Посидіти десь? Добре! А нарада

Хай зачекає. «В мене, кхе, бронхіт!»

Сашко, ти пам’ятаєш, як, студенти,

Ми підкоряли гору Джемерджі?

Такі не забуваються моменти:

Обірвані, бруднющі, як «бомжі»,

Долали ми і скелі, і застуди.

А ти ще й мій рюкзак, бува, носив!

– Звичайно, пам’ятаю! Твої груди –

Такі шикарні! – надавали сил.

Від репліки його почервоніла .

З Сашком знайомі ми давним-давно,

Нас туристична секція здружила.

Так, зустрічались, бігали в кіно,

На пляж ходили і на дискотеки,

В театри, розмовляли про життя…

Виходить, в мого скромного колеги

Були до мене ніжні почуття?

– Сашко, а пам’ятаєш, як в театрі

Від групи усієї мусив ти

Букет подарувати? Я в антракті

Тебе навчала, як його нести

І що сказати… А ти «відкаблучив»:

При всіх букет мені подарував!

– Еге, комсорг мене ще довго «дрючив»!

То й що? Твій бюст мене зачарував!

Що ж це таке?!

                           – А ще щось пам’ятаєш

Із нашого студентського життя?

– Як ти в басейні… (От собі і маєш!)

О, що за незабутні відчуття!

Ти на змагання з плавання ходила,

І кожний з хлопців Господа благав,

Щоб ти хоч раз купальник загубила,

Що груди так принадно облягав!

Змінити треба цю дражливу тему.

– А як під час судових експертиз

Ми дослідили істинну екзему

І вибороли разом перший приз?

Пригадуючи ті жахіття трупні,

Переключились. Та він знов про те:

– На сцені ти була в червоній сукні

З глибоким і звабливим декольте…

Невже я не розгледіла кохання?

Сашко мене так пристрасно любив!

Помимо волі вирвалось зітхання:

Чому ж він крок назустріч не зробив?

– Ти пам’ятаєш?..

–  Як таке забути?

Розчулилася… Тут Сашко мені

Освідчився:

– Твої шикарні груди

І досі в снах являються мені…