Цвiт мого кохання
В дивовижному сні розквітає кохання до тебе,
Крізь незримі світи проростає до самого неба, Міріадами зір розгоряється на небосхилі, Огортає серпанком, проти нього ми двоє безсилі.
Ми безкрилі, лиш з’єднані разом – крилаті! Жебраки по одному, а поруч коли – ми багаті. Без твоєї душі і моя – не душа, половина, Навіть в сонце без тебе – похмура і сірая днина.
Ні хвилини, ні миті не можу без тебе прожити. Так не можна! Але ж я не вмію інакше любити. Віддаю себе всю, без остачі, від краю до краю. Якщо хочеш, бери! А я кращої втіхи не знаю…
|