Травневе засідання «Літературного форуму» відбулося на Троєщині, в Муніципальній галереї мистецтв (вул. Теодора Драйзера, 6). Гостинний господар – Анатолій Горовий – вкотре приємно вразив: виявилось, що він талановитий художник! Соромно, що я не знала досі. Сподіваюсь, що матиму змогу відвідати галерею іншим разом – саме заради полотен.
На засідання я прийшла не сама, а з Віталієм Михайловим – керівником літературного об’єднання «Сфера» з Покровська (Донеччина). Віталій презентував збірку творів, присвячених безсмертному Тарасові Шевченку. Виявилось, що у цій книзі – вірші Тетяни Іванчук. Який тісний світ!
З Вінниці приїхала Галина Рибачук-Прач, а Юлечка Григорук, київська студентка, теж вінничанка – мої розвіртуалені знайомі з минулої поїздки до сусідньої області. Дуже рада була їх зустріти!
Модерувала зустріч креативна Віра Свистун, тому всім було весело! Читали вірші про Київ, кохання, жартували, ділилися враженнями та спогадами. Познайомилася з цікавими і надзвичайно талановитими Валентиною Швежикайте, Тетяною Рюмшиною (хоч бачились на еротичній поезії, та майже не спілкувалися), Іриною Соколовою, Надією Чорноморець, Олександрою Мазіною, Ігорем Мисяком, Надією Семеною, Миколою Миколаєнком… Пробачте, якщо когось недочула чи забула!
А ще був Ігор Сокол, який ще з нашої першої зустрічі позаминулого року пропонує мені фотосесію ню. Це смішно, але й прикольно. Кажу, що погоджусь тільки за гарні гроші. От тільки поки він ті гроші назбирає, знімати вже буде нічого (це я жартую, хто не зрозумів).
Взагалі зустріч була цікава, весела і дуже тепла. Естетичну насолоду подарувала Юлія Григорук, наша бандуристка і співачка. Шкода, що не знімала відео, це треба було чути!
Дякую пані Тетяні Іванчук, яка запросила всіх нас! Саме ця пречудова поетеса є тим магнітом, що притягає до «Літфоруму» все нових і нових митців.
Шкода, що не було нашого отамана Романа Кухарука, соловейка Руслана Іщенка, філософа Юрія Шеляженка, майстрині слова Наталії Дзюбенко-Мейс, активістки-форумчанки Надії Позняк, неперевершеної Євгенії Більченко, цікавенного Василя Мошуренка та інших літфорумців. Що ж, чекатиму наступних зустрічей!
|