Наталя Мазур написала у "Фейсбуці":

   "28.05.2017 року в Києві підводилися підсумки Міжнародного літературного конкурсу «Каплантида – 2017». Конкурс був присвячений 80-річчю засновника Всесоюзного творчого об’єднання «Конгрес літераторів України» талановитого поета Юрія Григоровича Каплана.

   У конкурсі брали участь поети і прозаїки багатьох країн – від Німеччини до Ізраїлю.

   Поважне журі було досить вимогливим. Про це неодноразово наголошували організатори. Тому завоювати І місце в номінації «мала проза» і ІІІ місце вномінації «поезія» для мене дуже почесно.

   Але про все по-порядку.

   Київ зустрів погожим ранком. Ми з подругою Маргаритою Шеверногою, діставшись на метро до річкового вокзалу, не поспішаючи йшли вздовж Дніпра у бік 5 причалу, до теплоходу «Богдан Хмельницький». Саме на теплоході, у бенкетному залі відбуватиметься підведення підсумків Міжнародного конкурсу «Каплантида – 2017».

   Зал ще порожній. Біля апаратури метушиться Марат Володимирович Страковський – член організаційного комітету. У залі сидить лиш одна людина – Віталій Михайлов із Донецької області. Знайомлюсь. Згадую, що читала його конкурсне оповідання «Щастя» і воно мені дуже сподобалося.
   За годину у залі повно людей. Невтомний Марат Страковський то пояснює телефоном, як дістатися до теплоходу, то підносить стільці, то розносить воду по столах, то чаклує біля апаратури. Спостерігаю за ним і дивуюся. На плечах цього чоловіка така велика відповідальність, а він не нервується. Рухи чіткі, впевнені. Усьому дає лад. Справжній зразок виваженості, компетентності, працелюбства.

   Марат розпочинає захід, надає слово почесним гостям, роздає нагороди учасникам. До усіх ставиться шанобливо і тактовно. Подумала, як добре, що серед нас є такі люди.

   Перша частина заходу була присвячена пам’яті Юрія Григоровича Каплана. Виступала дочка поета – Ганна Мялковська, яка приїхала з Німеччини, а також друзі та колеги, усі, хто добре знав Юрія Каплана. Читалися вірші поета, присвяти від шанувальників його творчості. Виступали барди. Звучала чудова музика та пісні.

   Потім нагороджувались переможці. Після невеличкого фуршету розпочалася друга частина, де читали вірші переможці конкурсу.

   Поезія володіла нами, тому час спливав непомітно. О 18 годині ми, сповнені вражень, покидали теплохід.

   Надія Симчич, киянка, яка розділила зі мною І місце в номінації «мала проза», запропонувала зробити оглядову екскурсію. На пропозицію ми пристали охоче. Неквапливо йшли серед натовпу туристів та киян, час від часу фотографувались, а тіло огортала солодка втома від насиченого подіями дня.

   І уже в поїзді, засинаючи, я подумки дякувала Богу за цей день, за конкурс, за людей, з якими познайомилась, за час, проведений із ними разом і навіть за амбітний Київ, який відкрився мені з доброї сторони через привітних письменників-киян".

   Від себе додам, що мені було радісно не тільки через отримані відзнаки, і навіть не через перше місце в конкурсі експромтів, а через те, що зустріла багатьох друзів - реальних і віртуальних! Дякую організаторам і усім учасникам за приємне спілкування!