Несподівано для себе стала мандрівницею. І все завдяки ‪ Маргариті Шевернозій. "Нічого не бійся, – писала вона мені. Доїдеш автобусом до Рахнівки, а там я тебе підберу". Мені й до Рахнівки автобусом лячно їхати... "Ет, дасть Бог, все буде добре", – вирішую, і прямую на маршрутку.

Як не дивно, Господь таки допоміг. Бо на зупинці навіть хвилини не постояла. Хутенько автобус мчав шосейкою. Ось і поворот на Рахнівку. Все, автобусна пригода скінчилася. Виходжу. Ніде нікого. Тільки неозорі поля з одного та іншого боку дороги. Старі черешні понад шляхом, співи птахів, легенький вітерець, сонечко і я... Милуюся краєвидами, яких так не вистачає в місті. Навіть кульбабку фотографую.

Свято Матері, свято Родини

... Читать дальше »