Знайдіть мене!

Слизька сіра мряка захоплює місто,

Сіріють будинки і нидіють люди.

Вдягаю яскраво-червоне намисто,

Багряну троянду чіпляю на груди.

Троянда жива, трохи коле шипами,

Тонкий аромат її ледве вловимий.

В тумані шукаю побачення з Вами,

Впізнайте мене – невідомий, красивий.

У сірій юрбі, парасолями вкритій,

Відчуйте мій погляд смарагдово-ніжний –

Стою на розпутті у сукні відкритій,

І грає пелюстками протяг навстіжний.

А люди повз мене проходять байдужі,

Однакові, сірі, неначе примари.

Знайдіть мене! Сріблом засяють калюжі,

І сонячний промінь проб’ється крізь хмари…