Він хоче бути моїм коханим

Він хоче бути моїм коханим,

Хоча у мене на тілі рани.

Мабуть, це лепра (чи пак – проказа),

А може, інша якась зараза.

Йому те байдуже, він – кохає!

В мої діагнози не вникає.

Він дуже хоче зо мною бути,

Та це страшніше ковтка цикути!

Не розуміє, що я скажена,

Неадекватна і навіжена,

Найгірше ж те, що не маю серця.

А він на все це лише сміється!

Він хоче разом зо мною жити,

Щоб народилися наші діти,

Хоча би троє – розумні й гожі,

Були б на мене й на нього схожі…

Які ще діти? Я вже бабуся!

Не смішно зовсім, та я сміюся…

Він хоче бути моїм коханим!

Із ним могла б досягти нірвани –

І повернути колишню вроду,

Недоотриману насолоду,

Але… зв’язки усі розриваю.

Бо дуже-дуже його кохаю…