З-під білої скелі

(стилізація під народну пісню)

З-під білої скелі, з-під білої скелі

Співала русалка, очиська зелені.

Співала русалка про чари дівочі,

І линула пісня у місячні ночі.

У місячні ночі, у ночі безхмарні

Пісні розлягались, тужливі і гарні,

Тужливі і гарні, у спеку і стужу,

Слова западали прямісінько в душу.

З-під білої скелі співала русалка,

Щоночі під скелю приходив рибалка.

Приходив рибалка, занурював сітку

І слухав до ранку русалку-лебідку.

Він слухав до ранку її спів чудесний,

Вертався додому сумний, безсловесний.

Вертався і мріяв про чари дівочі,

З надією в серці очікував ночі.

Замислив рибалка у ніченьку темну

Вловити русалку на грішную землю,

Щоб тільки для нього русалка співала,

Щоб серцем дівочим його покохала.

Підкрався нечутно, за сітку вхопився,

В зелених очиськах навіки втопився…

І досі лунають пісні невеселі

З-під білої скелі, з-під білої скелі…

21.07.2016 р.