Ти мене загубив

Ти про мене забув, ледве я розчинилась в тумані,

Стерла сіра імла слід цілунків на зблідлих вустах.

За спасіння душі я молилась в порожньому храмі,

І шипіли загрозливо змії на вічних хрестах.

За спасіння твоєї душі я так ревно молилась,

Бо моя вже пропаща давно. Я не каюсь, о ні!

Нам з тобою дорога до раю чи пекла стелилась, –

Ти пішов нею вгору, мене залишив у вогні.

Наче кадри кіно, я прокручую миті солодкі.

Ти умів бути люблячим, навіть якщо не кохав.

Простягни мені руку, дістань із сумної безодні!

…Ти мене загубив серед безлічі правильних справ…