Солодкий смак дитинства

Недільний ранок будить запахом смачним –

Це мама з досвіту вже тісто замісила

І пироги пече. «Які, матусю? З чим?

Коли спечуться?» Дочекатися несила!

Сміється мама, розпашіла від плити,

І обіймає нас солодкими руками…

Пройшли роки. Ми розлетілись у світи

І не щороку приїжджаємо до мами.

Життя вирує! Не спинитись ні на мить!

Та мати діток не замориться чекати.

Запахне здобою – і серце защемить.

Лишаю все, лечу до батьківської хати.

Сміється вікнами вона серед снігів,

Ввійду – теплом охопить подиху святого…

Матусі рідної рум’яних пирогів

Солодкий смак з мого дитинства золотого…