Примітивні вірші. Примітивні думки і діяння.

Сіра тупість холодною жабою серце спинила.

Веселковий мій світ накриває цунамі мовчання.

Розкладаючись в гниль, відпадають поезії крила.

Загорнувшись в рядно, я ховаюсь від свіжого вітру.

Замість крил – купа пір’я, на плечах роз’ятрені рани.

П’яна муза давно розламала барвисту палітру,

Залишивши багно: малювати дощі і тумани…