Прийшла зима. Знову несподівано й шалено. Закружляла хуртовина, лякаючи незвичним снігом. Ще не вірячи в її справжність, вибігаю з дому в осінньому пальтечку. Здається, що хурделиця за півгодинки вщухне, визирне сонечко, розтопить сніг – і все буде знову, як раніше.

Але ні, мої надії марні. Мороз дужчає, сніг вкриває землю білим простирадлом, і весь світ ніби завмирає…

Що ж робити? Жити очікуванням весни, ховаючись від негоди під ковдрою, чи одягати шубу, рукавички і намагатись не помічати неприємних змін? Або ж, навпаки, шукати в цьому «приємності»?

Так-так, зима прекрасна! Відчуваю свіжий аромат морозного повітря – і одразу хочу мандаринів! Дерева стоять у білосніжних шубках, сніг приховав бруд засмічених вулиць, мороз розмальовує шибки, перетворюючи звичайні хатини на казкові палаци – є де розгулятися фантазіі!

Скоро Новий рік. Почнеться новий відлік. Тобто, можна почати все заново, стати кращою, залишивши всі недоліки в минулому році. Після зимового сну прокидається нове життя!

Але все ж таки сумно… Перегортаємо ще одну сторінку… Що далі?

Червоні троянди замерзають, вкриті снігом. Вони прекрасні! Але це останні їхні дні…

04.12.2012 р.