Подрузі

А ти, як і схочеш, не зможеш мене зрозуміти.

Де тобі? У тебе ж завжди все просто і правильно.

У тебе не гинуть від спраги кімнатні квіти,

А в спальні не пахне по черзі то чортом, то ладаном.

Твої безрозмірні шафи набиті речами,

І жодна не пристосована для схрону коханців.

Ти не читаєш дурні і спиш спокійно ночами,

Готуєш млинці для коханого рано-вранці.

У віршах твоїх живуть орхідеї і лілії,

І ти не маєш звички вбивати ліричних героїв,

Не рвеш і не плутаєш нагло сюжетні лінії,

А ритміка віршів – здорова кардіограма, без збоїв.

У тебе немає котів і, тим більше, собаки:

Ти дуже відповідальна, за всяку котячу душу.

А кожний мій пес на мені залишає знаки.

І як ти зі мною так довго і вірно дружиш?