Незламний дух старого дуба

Відлетіла душа почорнілим дубовим листком,

Але він не упав, не зламався – міцна серцевина.

Ще, здається, недавно був ніжним зеленим ростком,

А тепер сам собі величезна сумна домовина.

Смерть йому не страшна, він прожив навіть більше, ніж міг:

Потрухлявіли пні – від ровесників лишена згадка.

Він боровся з життям за життя – і таки переміг!

Проростуть жолудята, і рух розпочнеться спочатку.