Мовчу

Нічого не скажу: мої слова

Каліцькі й хворі поряд із твоїми,

Думки також – залежаний товар,

А вірші, взагалі, – кульгаві міми.

Я, краще, буду слухати тебе.

У натовпі захоплених читачок,

Підносячи їх мрії у Тибет,

Ти виглядаєш, як справдешній мачо!

І наодинці слова не скажу,

Зі шкірою здеру обридлу маску:

Твоїх бажань вибагливий ажур

Принцесу перетворює на мавку.