Молись за мене

Ти гадав, я не вмію просити пробачення.

Тепер можна. Пробач мені, милий!

Мої вчинки, слова зараз втратили значення,

Навіть ти проти смерті безсилий.

Ти читаєш цей лист – мій пік егоїстичності:

Я не хочу, щоб думав погано.

Повертаюся знов, за законом циклічності,

І твоя буду, пізно чи рано.

Не в обіймах – в думках, світанковому маренні,

Я твоя – у віршах, безтілесна.

Білі крила смердять трохи, в пеклі присмалені,

Ти ж молись: не дай Бог, щоб воскресла.