Місячна засмага

Засмагаю в місячному сяйві –

Шкіра фіолетово-бузкова.

Клаптики тканини грішно-зайві:

Тільки місяць дивиться на нас.

Дихає пісок теплом вечірнім,

Море підтанцьовує драйвово,

Ніжно і натхненно мій мучитель

Наближає зоряний екстаз.

Ніби дивовижні махаони

Крильцями легесенько лоскочуть…

Хай нові повчаться цицерони

Віртуозних риторичних вправ!

Безмір щастя розпирає лоно,

Всотує замріяність жіночу –

Фонтанує солодко-солоно

Синій кит веселками заграв.

В море хай течуть молочні ріки,

Береги затоплюють медові,

Ми з тобою створені для втіхи –

Нескінченні, наче інь і ян.

Пестить шкіру місячне проміння,

Хвилі заціловують шовкові…

Я в тобі – каміння і коріння,

Ти в мені – безмежний океан.