Ми звикаємо до війни.

До загиблих. Це так жахливо!

Перший біль притупив чуття,

Смерть нова не додасть гостроти…

Хтось байдужий чека весни,

Інші моляться, просять дива,

А бійці віддають життя…

Б’є у скронях: «А що робиш ти?»