Метелик на сідничках

Сумлінна і серйозна, в коричневій сукенці,

Ажурні білі гольфи, мереживний фартух –

Школярка-випускниця. Товсті кругленькі скельця

Приховують в зіницях вогонь, що не затух…

Тримає рівно спину і руку піднімає,

Готує реферати про мертвий Давній Рим…

Відмінниця! Ретельно красуня роль цю грає,

Ховаючи від зайвих очей сум’яття рим.

Лиш натяк на покору в скуйовджених косичках.

Наївний погляд часом на іронічний блиск

Міняється, бо рветься метелик на сідничках

Назовні, проглядає крізь вишуканий лиск

Розбещеність. Чи тільки природний поклик волі?

Що можна і відколи? Життя – летюча мить!

Як символ небезпеки повітряно-п’янкої

Метелик на сідничках в поетки майорить.