Корисні курси

Раз поїхала на курси

Вчителька Маруся.

Чи забрала всі ресурси,

Сказать не беруся,

Із родинної скарбнички,

Тільки її Вася –

То законний чоловік –

«Назад не вертайся!» –

Так промовив на дорогу,

Благословив жінку,

Коли з рідного порогу

Бігла на зупинку.

Бо до того зо три дні

Ображався й дувся:

– Що за вигадки такі?

Нащо тобі курси?

Як поїдеш в інститут,

Швидко домовляйся,

Підмастивши там і тут,

Додому вертайся!

– Що ти, Васю! Так не можна!

В нас так не буває!

Під час курсів пара кожна

Розуму навчає!

Окрім того, відмічає

Староста сувора

І завжди перевіряє,

Чи насправді хвора.

Та на всі ті аргументи

Вася не зважає.

Можеш плакати, хоч вити,

Він не розмовляє.

У Хмельницькому пожити

Довелось Марусі,

Пішки защораз ходити,

А не на маршрутці

Їздити аж на Озерну,

Бо немає коштів:

Вчить Василь дружину чемну –

Не привозить гроші.

Та нічого! Не добити

Злиднями освіту,

Святим духом буде жити –

Диво всього світу!

Економити на їжі

Звично вже Марусі.

Зранку бублики несвіжі –

І весь день у русі!

На обід курсантки-дами

Вип’ють кави з чаєм,

Перекусять пиріжками –

Світ здається раєм!

Мюслі, юшка на олії,

Яблука із медом

Забезпечують Марії

Добову потребу

Вітамінів, мінералів

І жирів з білками.

Збулась зайвих кілограмів,

Що росли роками.

Вечорами у кімнаті 

Маша не сиділа,

На концерти (що безплатні)

І в театр ходила.

Вивчила архітектуру

Обласного центру,

Також вуличну скульптуру

(Без жодного центу!).

Тож таких корисних курсів

Годі пошукати:

Тут методику і успіх

Змушують вивчати.

Піднімають дуже рівень

Власної оцінки,

Щоби прагнули вершини

І йшли без зупинки!

Переповнена знаннями,

Сповнена натхненням,

Попрощалась з вчительками

Й вільним сьогоденням,

Повертається додому.

Там Васько коханий

Теж навчався: як корову

Обійти, сметану

Як зібрати, як зварити

Дітям манну кашу…

Тож додумався зустріти

Вася свою Машу.

На автобусі приїхав,

Мнеться, виглядає.

От і рейсовий під’їхав,

Вася вже чекає!

Пасажири всі виходять,

Маня теж із ними,

Але Вася не знаходить

Рідної дружини.

Глядь, красунечка сміється –

Вишукана панна.

Василеве серце б’ється:

– Ви це, Марь-Іванна? 

Погляд мудрий і глибокий,

Впевнена постава,

Рівні плечі, зріст високий –

Просто Шиффер Клава!

Бачить Вася: не амеба –

Леді йде до хати!

А прекрасній жінці треба

Руки цілувати!

З того часу все інакше

В Мар’їній родині:

Що найкраще, спершу завше

Жінці і дитині.

Чоловік допомагає, 

Дбає про господу,

Маня діточок навчає

І пильнує вроду.

Щира дяка інституту – 

ХОІППО – хто в курсі!

Не впадайте в розпач, скруту –

Приїздіть на курси!