Колискова для душі

Танцювала ніч за моїм вікном,

Усміхалася, накривала сном,

Дрімотою світ запорошила:

Засинай тепер до весни!

У дурмані снів тепло-лагідних,

Водограєм слів чесно-праведних,

Заколисувала порошею:

Спи, наївна душа, засни!

Танцювала ніч під вітрилами,

Мелодійним вальсом окрилена,

Срібний місяць світив захоплено

І чоло її прикрашав.

Швидше-швидше все ніч кружилася.

І в воронку, що утворилася,

Неземним коханням охоплена,

Відлітала моя душа…