Камінчик

Я камінчик гострокутний,

Незручний, смішної форми,

Незалежний і розкутий,

Не обтесаний до норми.

Я камінчик, не цеглина!

В рівний ряд не укладаюсь.

Як не огортає глина,

Знов уперто витискаюсь.

Знаю: викинуть. «Ледащо!

Геть! Такого нам не треба!»

Хай жбурляють. Справжнє щастя –

Хоч на мить злетіти в небо!

Може, я уламок зірки?

Чи астральна надістота? 

Змушений чужі одвірки

Підпирати – теж робота…

Чудернацький і химерний?

Унікальний! Гей, пасивні!

Де митець – не будівельник,

Хто оцінить ексклюзивність?