Я тебе забуваю

Я тебе забуваю. Уже від сьогодні.

Ще нам доля дає три загублені дні,

Але я залишаю їх сакурі-зводні

І тікаю від тебе в холодні вогні…

Ти мене пам’ятай! Хай у серці твоєму

Змійка – туга за мною – звиває кубло

І легесенько жалить: солодкого щему

Додає у солоно-гірке джерело.

Поступово отрута почне лікувати,

Знов повернеться змога писати «люблю».

Насилю слів намисто та мрії-дукати

І нову книжку віршів тобі надішлю.