Я гадала, все пройшло давно…

Я гадала, все пройшло давно.

Зм’якло серце, спогади болючі –

Кадри чорно-білого кіно…

Все пройшло. І раптом ти: «Я скучив!»

Ніби не було образ і зрад,

І не пропадав на двадцять років.

Ти не чоловік мені, не брат,

То чому, скажи, життя уроки

Ігнорую і впірнаю знов

У минуле, ніби в ополонку?

Не пливу! Прямісінько на дно

Затягає в спогадів воронку.

І хоч знаю: ти не назавжди,

Знову зрадиш, – подумки благаю:

«Ще не час! Ще трохи, ще… зажди…

Зачекай!  Я так тебе кохаю!»