Івану Петровичу Солярику

У день творчого вечора в Дунаївцях на честь 66-річчя

Ви співу вчилися від солов’їв, –

У Яцківцях росли дзвінкоголосих,

Де змалечку вшановують батьків,

Де Студениця і холодні роси,

Де п’є веселка срібло з джерела,

З-під ринви воду носять молодиці…

Немає в світі кращого села,

Ніж рідне, що на чужині Вам сниться!

У кожній пісні Вашій – мамин спів,

У всякім вчинку – батькова наука.

Благословила Вас земля батьків!

На жаль, була задовгою розлука…

Пройшли у світі безліч Ви доріг,

Незвідані стежки свої топтали,

Та мріяли про батьківський поріг

І у думках додому повертали.

І ось нарешті знову вдома Ви,

Вдихаєте повітря життєдайне.

Щоб виростали справжніми людьми,

Своїм нащадкам даєте завдання:

«Будь добрим – і тобі віддячить Бог!

Допомагай тому, хто потребує.

Молися щиро, Бог тебе почує

І збереже від горя і тривог.

Люби той край, де народився ти,

Своє село чи місто – Батьківщину!

Лети і відкривай нові світи,

Та повертайся в рідну Україну!»

Вас янгол у чоло поцілував,

Вдихнув талант і у світи відправив,

Аби Іван свій рідний край прославив

І Яцківці у творчості згадав.

У Вас все вийшло – честь Вам і хвала!

Нехай Господь благословить здоров’ям,

Хранить від горя, заздрості і зла

В щасливім світі з радістю й любов’ю!

20.05.2017 р.