Гітаристу

Ваші вправні, умілі пальці,

Наполегливі, безсоромні,

Заворожують в дивнім танці

Ніжних дотиків і торкань.

Намагаюсь триматись гордо,

Та мої почуття нескромні

Чітко зчитуються штрих-кодом

Безвідмовності поривань.

У прихованім тремі лона

Починає творитись диво:

Відчуттів соковиті грона

Обертаються на вино

І мелодією хмільною

Прориваються невловимо

На поверхню, де хід двобою

Передрішений вже давно.

Опиратись немає сили

Вашій пристрасті і напору,

Бо вібрації оживили

В тілі музику і красу.

Резонує порожня дека,

Рівень щастя підносить вгору,

Рвуться струни, страшенна спека –

Я вогонь почуттів несу.

Так упевнено і майстерно

Володієте інструментом!

І хоч рухаєтесь химерно,

Не втрачаєте голови.

Я покірна, не вередую –

Користуєтеся моментом…

Про єдине лише шкодую,

Що гітару забули Ви!