Джміль
Віталію Міхалевському
Мене ніколи не бентежили комахи.
Хоча… Бажання вбити викликає міль!
До інших байдуже: що бджоли, що мурахи…
Та раптом серце підкорив пухнастий джміль.
Він дуже стильний, виявляється, і гарний,
І не гудить, а грає «соло на трубі».
Понад черешнями лунає спів захмарний,
Аж плачуть очі – і зелені, й голубі.
Джміль працьовитий, наче весь бджолиний вулик,
Його парафія – городи, луки, сад,
Він запилити може будь-яку із… вулиць,
Та райські яблучка обрав і виноград.
Він дуже щедрий – на вино й духмяні рими,
Завжди збирає товариство немале.
В усі краї розносять славу пілігрими
Про дивне свято, незабутнє Божоле!
|