Цвіт мого кохання

В дивовижному сні розквітає кохання до тебе,

Крізь незримі світи проростає до самого неба,

Міріадами зір розгоряється на небосхилі,

Огортає серпанком, проти нього ми двоє безсилі.

Ми безкрилі, лиш з’єднані разом – крилаті!

Жебраки по одному, а поруч коли – ми багаті.

Без твоєї душі і моя – не душа, половина,

Навіть в сонце без тебе – похмура і сірая днина.

Ні хвилини, ні миті не можу без тебе прожити.

Так не можна! Але ж я не вмію інакше любити.

Віддаю себе всю, без остачі, від краю до краю.

Якщо хочеш, бери! А я кращої втіхи не знаю…