Я житиму...
Я не скажу, що я тебе кохаю,
І не дістану зіроньку з небес,
Не піду пішки аж до виднокраю
Для того, щоб побачити тебе.
Не перестану дихать наодинці,
Не з’їду з глузду без твоїх очей,
Сльозами келих не наллю по вінця,
Життя, як мед, повільно протече...
«Я – одинак, мені нема потреби
Кохати, буть коханим...» – голос мій
Спокійний, так, я житиму без тебе,
Нікому не потрібний та сумний.
17.03.2016 р.
|