Я бачу, тримається міцно

Обручка на Вашому пальці.

Чому ж притискаєтесь тісно,

Кружляючи пристрасно в вальсі?

Це танець такий? Розумію.

Я звикла до інших – не парних.

Пробачте мені аритмію

І декілька па незугарних.

Щоб з ритму не збитись, рахую:

«Один, два, три», – і без упину

Невидимі кола малюю,

Рівненько тримаючи спину.

Ви гарний партнер, безперечно,

Мене ведете так уміло,

Упевнено, що небезпечно

На Вас відкликається тіло.

Я Вам віддаюсь – без останку,

Підвладна лише Вашій волі.

На «раз-два-три» згідна до ранку

Для Вас не виходити з ролі.

Нехай у вузькому корсеті

Не дихаю майже… О, згляньтесь!

Мене на слизькому паркеті

Кружляйте,кружляйте, кружляйте!