А дощ все ллє…
Переклад вірша Олега Єрмакова (Скептіка)
«А дождь всё льёт…»
Прийшов до тебе знов,
Встав під вікном,
Навіював любов
Духмяним сном.
Просив: «Передзвони!»
Та у вікні
Жест сумний –
Ні.
Дивлюся у вікно:
У тебе гість.
Ти з ним уже давно?
«Ковтаю» вість.
Тебе просив-молив:
«Виходь надвір!»
Дощ полив…
Ні…
Приспів:
А дощ все ллє та ллє,
Ніби по нервах б’є.
Де ти, моя любов?
Побачу тебе я знов?
Дощ твій змиє слід,
І в серці не жар – лід.
Лиш не мовчи, молю,
Я дуже тебе люблю!
Де ти, моя Душа?
Тебе нема.
Пізно вже, поспішай!
Іде зима…
«Станеш моєю ти?»
Горю в огні!
Як завжди –
Ні.
А дощ все йде, кінця
Сльоті нема.
В душі негода ця,
Немов туман.
«Не йди! – просив. – Сумні
Без тебе дні!»
Знов мені –
Ні.
22.01.2014 р.
А дождь всё льёт…
Пришел к тебе опять,
встал под окном.
В мечтах тебя обнять,
стать твоим сном.
Тебе я говорил:
«Мне позвони».
Но…в ответ -
нет.
Смотрю в твоё окно,
вижу в нём свет.
С кем ты сейчас скажи,
дай мне ответ.
Тебе я говорил:
«Выйди ко мне».
Но…в ответ -
нет.
Припев:
А дождь всё льёт и льёт,
Словно по нервам бьёт.
Где ты моя любовь?
Увижу ль тебя я вновь?
А дождь всё льёт и льёт,
и в сердце твоём - лёд
Ты не молчи прошу,
я только тобой дышу.
Где ты Душа моя,
где ты сейчас?
Вновь нет дома тебя,
в столь поздний час.
Тебе я говорил:
«Станешь моей?».
Но…в ответ -
нет.
А дождь всё льёт и льёт,
холодно мне.
Я без тебя – один,
словно во тьме.
Тебе я говорил:
«Не уходи».
Но...в ответ -
нет.
Скептик
http://www.stihi.in.ua/view.php?author=46323&poem=753
|